Історія
Тернопільщина — древній край поселень праславян. Сліди існування людини на цій території сягають часів раннього палеоліту (більше 100 000 років тому). Східні слов'яни, що заселяли сучасну територію України, в IV столітті нашої ери утворили велике об'єднання племен, відоме під назвою анти. Поширена етногенетична концепція пояснює походження українців від антів.
У IX столітті східнослов'янські землі об'єдналися в єдину державу Київську Русь яка була могутньою державою середньовічної Європи. Про інтенсивність заселення в цей час території області свідчать близько 300 староруських городищ і селищ, понад 100 некрополів X — XIII століть.
В кінці XI століття на території сучасної Тернопільщини утворилися князівства Теребовлянське і Шумське, які пізніше об'єдналися і увійшли до Галицько-Волинського князівства. Міста Теребовля і Шумськ перетворилися на значні політичні, економічні і культурні центри.
Після того, як Галицько-Волинське князівство в 1349 р. перестало існувати, почалася боротьба між Литвою, Польщею і Угорщиною за його землі, які з 1382 р. знову стали складовою частиною Литовської держави.
Після Люблінської унії, встановленої в 1569 р., вся територія Тернопільщини виявилася під владою Польщі, з 1772 р. велика її частина була приєднана до Австрійської Імперії. У 1793 р. північні райони Тернопільщини, які після розділу 1772 р. залишилися у складі Польщі, були передані Росії.