Історія
Найбільш давні знахідки Закарпаття відносяться до епохи палеоліту ("старий камінь"), яка ділиться на періоди: нижній палеоліт (2 млн. років до н.е. - 40 тис. років до н.е.) і верхній палеоліт (40 тис. років до н.е. - 12 тис. років до н.е.). Найперші люди на території Закарпаття зупинялися біля таких місць, як Корольово (найбільш давня стоянка в Центральній і Східній Європі - 1 млн.100 тис. років), Рокосово, Ужгород, печера Молочний камінь (Тячевський район).
В період неоліту людина перейшла від привласнення дарів природи до їх виробництва. Відбувся розподіл на землеробів і скотарів. Скотарство сприяло заселенню гірських районів, про що свідчать дуже давні найменування урочищ, які згодом стали назвами відповідних поселень: Волове, Воловець, Скотарське, Бичків, Чабанівка.
Археологічні знахідки мідно-бронзового періоду (3 тис. років до н.е. - 1 тис. років до н.е.) на території Закарпаття - це поселення, могильники, кургани, скарби-пам'ятники. Культури мідно-бронзового періоду: Ніршег-Затін, Східно-Словацька, Отомань, Станова, Віттенберг.