Їжак та заєць
Жив собі їжак. Якось вийшов він раненько зі свого будинку поглянути на білий світ. Вийшов та і говорить сам собі:
- А піду-но я в полі - погляну, як там моя морква і буряк. І пішов. Йде собі і пісеньку муркоче. Коли виходить із-за куща заєць. Він якраз в полі оглядав свою капусту, чи велика виросла.
- О, - говорить їжак, - хто прудкий, то вже і на ниві!
- А ти, - заєць йому, - все ходиш, криволапка! I батько твій криволапка, і дід криволапка був. Такий весь твій рід, і ти такий! Їжачок дуже здивувався, що на своє добре слово отримав таку нечемну відповідь, що і батька його, і діда поганим словом пригадали. Ось він і говорить:
- Ти, - говорить, смієшся наді мною? А хочеш наввипередки? Побачимо, хто кого обжене! Заєць як засміється:
- Ти? Наввипередки? Зі мною? А їжак спокійно:
- Так, з тобою.
- Ну, добре, - засміявся заєць. - Давай бігти.
- Ні, - говорить їжак, - ще ні. Я піду додому, скажу дружині, хай знає, куди я пішов. А заєць і рад, тому що він був голодний, та подумав собі : "Це добре: поїм капусти - краще бігтиму".
Та і пішли кожен до свого будинку. Приходить їжак додому і говорить до дружини:
- Знаєш, яка у мене проблема?
- Яка?
- Повинен із зайцем бігти наввипередки. Та і розповідає все, як було.
- То це ти хочеш зайця перегнати? - аж скрикнула їжачиха.
- Мовчи, дружина, - говорить їжак, - якось воно буде. Збирайся і йди зі мною. Ідуть вони, а їжак і учить дружину:
- Як прийдемо на ниву, то ти стань з цього боку і стій собі. Як добіжить заєць до тебе, то ти скажеш "А я вже тут!" А прибіжить він на ту сторону до мене, там я його окликну: "А я вже тут!"
- Добре! - говорить їжачиха. Приходить їжак до зайця на той кінець ниви та і говорить до нього:
- Ну, я вже готовий! - біжимо! Ось став заєць в одну борозну, їжак в іншу:
- Раз, два, три! Побігли. Заєць помчав на той кінець ниви, а їжак пробіг два кроки та і зупинився. Прибігає заєць в кінець ниви, а там їжачиха:
- Я вже тут!
- Ей, - говорить заєць, - що ж це таке? Ану біжимо ще раз!
Побіг заєць. Прибігає в кінець ниви, а їжак піднявся на двох лапках, та і зве:
- Ого-го! А я вже давно тут чекаю!
- Ти дивися! Ану біжимо ще раз! Прибігає на другий край, а їжак знову вже там (а то вже була, ви знаєте, їжачиха!). Побіг ще раз - а там їжак:
- А я вже тут! Знову кинувся заєць бігти. Так бігав він дев'яносто дев'ять разів, а за сотим разом впав посеред ниви - встати не може, так набігався, сердешний.
- Ніколи не потрібно сміятися із слабкішого, - сказав їжак та і пішов з їжачихою додому.