Релігія

Після приєднання Волині до Російської імперії область не одразу визначилася як губернське місто, чи єпархіальний центр краю. В перші місяці нової влади через незначну кількість православного населення і православних парафій питання про створення Волинської єпархії не ставилося. Волинські парафії, як і в останні часи Речі Посполитої, належали до Мінської єпархії і управлялися із Слуцька Віктором Садковським, офіційним титулом якого після 1793 року став «архиєпископ Мінський, Ізяславський і Брацлавський», хоча роль Ізяслава як православного центру Волині можна вважати титулярною.

Масовий перехід населення Волині з унії у православ'я (підтримуваний, заохочуваний, іноді здійснюваний під тиском уряду Катерини II) вимагав створення в краї православного центру, який би очолював і спрямовував цей процес, забезпечував нововідкриті парафії священно- і церковнослужителями, боровся з католицькими впливами (наскільки це дозволяла панівна роль польського дворянства на новоприєднаних землях).