Релігія

Релігія
Пантелеймона, великомученника монастир (Феофанія)

Назва місцевості походить від імені вікарія Київської єпархії єпископа Чигиринського і одночасно настоятеля Киево-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана (Шиянова), який виклопотав у 1800-1802 рр. виділення цієї землі з державних угідь під заміський будинок єпископів Чигиринських.

Настоятель Михайлівського монастиря у 1836 -1841 рр. Святитель Інокентій (Борисов) дав усім пагорбам, струмкам, ставкам і дорогам Феофанії імена євангельських місць: тут з'явилися свої Фавор, Елеон, Синай, Кедрон, Силоам, Іосафатова долина. У цих куточках влаштували альтанки, в яких архіпастир обдумував свої майбутні проповіді.

Гігантський престольний п'ятикупольний храм тут збудують на початку XX ст. (архітектор Е.Ф. Єрмаков; спочатку собор передбачалося освятити в ім'я Дива Св. Архістратига Михайла, але найбільше число богомольців збиралося у Феофанії пам’ятаючи про Св. Велікомученика Пантелеймона).

Святині. Володимирська ікона Божої Матері (XVI ст). Казанська ікона Божої Матері, що дивно відбилася на склі осінню 1999 р. (подібно до ікони "Призри на смирение"). Ковчег з мощями великомученика Пантелеймона, свт. Миколи, прп. Серафима Саровського, сщмч. Володимира Київського і прпп. Печерських.

У Феофанії є цілющі джерела. Біля Пантелеймонівського джерела встановлено Хрест і ікона святого. Настоятель Пантелеймонівського собору - архим. Серафим (Демьянів).