Туристичні родзинки

День космонавтики

12 квітня відзначатимуться дві видатні дати: 50 років польоту людини у космос та 25 років існування Аерокосмічної групи «Галактика».

І якщо про першу подію знають майже всі, то другу дату дехто може пропустити повз уваги.

Отже мова йтиме про Аерокосмічну групу «Галактика» Скадовського ЦДЮТ.

На початку 1986 року на Скадовській станції юних техніків почав працювати новий гурток космічного моделювання, який очолив молодий тоді педагог Володимир Костянтинович Ємельянов. З перших років гурток набув популярності та певних успіхів. Їхні моделі приймали участь у конкурсах від районного до міжнародного. У краєзнавчому музеї м. Херсона експонувались їхні планетоходи, а також на виставках у Києві та Москві. Дві моделі потрапили на виставки у Фінляндію та США. За підсумками міжнародного конкурсу «Разом до Марсу» гурток прийняли колективним членом у Міжнародне Планетарне Товариство, штаб квартира якого у м. Пасадена , США.

Гурток працював, розвивався і невдовзі вже мав власну назву - Аерокосмічна група «Галактика». Приймав участь у різноманітних фестивалях, конкурсах, змаганнях. Київ, Конотоп, Дніпропетровськ, Ужгород, Феодосія – ось неповна географія поїздок.

Від майстрування планетоходів поступово перейшли до виготовлення повітряних зміїв та моделей ракет. Жодне свято у Скадовську не обходилось без показових польотів гуртка. Почали запрошувати і в інші міста.

У 1997 році гурток запросили у Київ для участі у зйомках кліпу Н. Могилевської на пісню «Вона».

Члени гурту щорічно отримували безкоштовні путівки у МДЦ «Артек» на аерокосмічну зміну. Керівник отримав звання Відмінник народної освіти УРСР.

З 2002 року за ініціативи «Аерокосмічної групи «Галактика» у Скадовську започатковано і щорічно успішно проводиться Міжнародний фестиваль повітряних зміїв «Кольорове Небо», у якому прийняли участь понад 600 учасників із України, Росії, Білорусі, Польщі та Японії.

У 2007 році зареєстрована Херсонська обласна дитяча громадська організація «Аерокосмічна група «Галактика», яка у 2010 році виграла міжнародний грант серед громадських організацій 5-ти областей України та успішно його реалізувала. Грант стосувався розвитку технічної творчості у селах Скадовського району.

Керівник групи мав щастя побувати на міжнародних фестивалях повітряних зміїв у Китаї та Індії.

В Україні повітряні змії вважають загалом дитячою забавою. Але у розвинутих країнах до цього виду діяльності ставляться дуже серйозно. І запускають змії не тільки діти, а і дорослі , не зважаючи на вік.

Запускаючи змія, обов'язково дивишся вгору, мимоволі вирівнюється статура, розправляються плечі, поглиблюється дихання, покращується самопочуття, не кажучи вже про позитивні емоції. Чим не лікувальна терапія!

На фестивалі за кордоном збираються учасники із 40-50 країн. Для міста, де проходить фестиваль це подія. Україна має всі шанси зібрати учасників не менше. Наприклад, Скадовськ має дуже вигідне географічне розташування та ламінарні повітряні потоки. Умови для польотів кращі ніж принаймні в Індії та Китаї. Скадовськ просто створений для розвитку модельного повітроплавання.

Незабаром в Скадовську таки відбудеться світовий чемпіонат із повітряних зміїв.

До Скадовська протягнуть залізницю, побудують міжнародний аеропорт , столиця автоматично перейде…

Головне є початок. І на початку цього є Аерокосмічна група «Галактика» , якій 25 років.

Херсонська обласна дитяча громадська організація

«Аерокосмічна група «Галактика»


ХОДГО АКГ «Галактика» існує з 2007 року. Налічує 30 учасників по Скадовську та понад 100 по області. За їхньої ініціативи у Скадовську щорічно проводиться Міжнародний фестиваль повітряних зміїв «Кольорове небо», у якому прийняли участь загалом понад 600 учасників, більше 100 команд з України, Росії, Білорусі, Польщі та Японії.

У 2010 році брали участь у конкурсі проектів на отримання грантів серед громадських об'єднань півдня України та Криму і виграли його. Навесні 2010 року громадська організація була успішно реалізована по сільських школах Скадовського району, що і було висвітлено у ЗМІ.

«Аерокосмічна група «Галактика» бере участь у всіх заходах міського та районного рівня, а також у багатьох за межами району та області.

Двічі приймали участь у міжнародних фестивалях , що проходили в Китаї та Індії. Група «Галактика» розпочиналась як гурток космічного моделювання при районній станції юних техніків у 1986 році. Тож в цьому році групі виповнюється 25 років. В цьому ж році громадська організація проведе 10-й ювілейний фестиваль «Кольорове Небо». І в цьому ж році прогресивне людство відзначатиме не тільки 25 років «Галактики», а і 50 років польоту людини у космос.

Мета нашої діяльності - організація змістовного дозвілля молоді , залучення дітей до корисних видів відпочинку , популяризація технічної творчості серед шкільної молоді.

 

Автор: керівник групи Володимир Ємельянов

 


Прогулянка берегом Ягорлицької затоки
Ні з чим не зрівняний запах Ягорлицької затоки чутно ще задовго до того, як на горизонті з’являються силуети іванівських хат, що наче вишикувалися у напрямку до моря. Море – це незвичайна жива істота. Це відчувається навіть на відстані.

 

Берег Ягорлицької затоки – лише невелика частина, довжиною 650 км, яку омиває Чорне море. В прибережній частині воно відносно неглибоке - до 50 м. Влітку поверхневий шар води біля берегів нагрівається до +25-27 градусів за Цельсієм. Взимку в окремі хо­лодні роки море біля берегів може замерзати, тоді можна ходити до островів, які є у затоці, пішки, прямо по кризі.

Високі морські хвилі руйнують піщані береги, зміню­ють їх форму, утворюють вздовж берегів довгі піщані острови - коси. Одна з найбільших - Кінбурнська коса. Вона знаходиться на північ від Ягорлицької затоки.

 

Це можна побачити, коли пройдемо селом до кінця вулиці Приморської. Зліва тягнуться солоні фантомні озерця (фантомні – бо змінюють свої береги в залежності від припливу-відпливу), ближче до моря зарослі очеретом – не таким високим, як дніпровський. Степові трави, поодинокі високі дерева, по місцевому – маслини, підступають майже до самого берега, потім вздовж води – широка смуга білого морського піску. Яке задоволення милуватись сонячними відблисками на морських хвилях, вдихати коктейль із диких трав! Гуляючи можна назбирати дивовижних за кольоровою гаммою мушлів, викинутих хвилями з морських глибин. Берег затоки вигинається то ближче до степу, то занурюється в море. Можна брести у теплій воді, хвилі тут ласкаві, зовсім не такі сильні, як у відкритому морі.

 

Ступні ніг м’яко занурюються в суху і приємну камку - морські водорості, викинуті хвилями на сушу. Село здається звідси зеленою оазою в блакитному мареві гарячого повітря. А трохи вправо від нього – дійсно фата моргана. Наче пливуть на хвилях вершини сивих курганів, яких тут неймовірно багато на пласкій приморській степовій рівнині.

Недалеко від берега – острови. На них гніздяться птахи, поряд з островами вони знаходять собі багато смачної їжі. Окрім безлічі чайок, диких качок, найвиразніші і найцікавіші птахи – це численні лебеді, менш численні пелікани і поодинокі птахи-хижаки. Ці заповідні місця – справжнє пташине царство.

 

Від спеки можна сховатися під крони акацій, що тягнуться смугою вздовж берега і майже підійшли до нього. На мальовничих галявинах, які починаються одразу за акаціями, виходять чудові знімки на згадку.

Ось дорога трішки піднімається вгору. І за продовгуватим виступом відкривається незвичайне видовище: на самому березі моря росте велетенська дика груша. Це місце вже багато поколінь Іванівки називає Грушкою. Берег тут набагато вищий, ніж поблизу села. Так, саме тут біля 550 р. н. е. було поселення, засноване греками-колоністами. Море й досі виносить на пісок уламки античної кераміки. Весною вся грушка вкривається білими квітками, наче мережаним одягом. І дуже гарно виглядає поряд ще темними акаціями (вони зеленіють набагато пізніше) і мовчазними соснами.


Багато людей проводять на березі моря цілий день – так їм тут подобається! Коли вони повертаються неспіхом увечері додому, то спостерігають прекрасний оксамитовий захід сонця, що ховається в море. Літні ночі на березі затоки проводять романтики. В цей час темна вода моря покривається примхливим свічінням. Відчуття – наче до казки потрапив! А „дякую” за романтику треба сказати дрібним морським істотам - ночесвіткам-ноктилукам.

Вдітку тут спостерігається цікаве явище — вдень вітер дме з моря на суходіл, а вночі — з суходолу на море. Тому у Ягорлицькій затоці вдень біля берега глибше, ніж увечері.

Кожен день на Ягорлицькій затоці - неповторний. Кожна хвилька, травинка, піщинка чи пір’їнка, промінчик сонця, подих вітру – усі інструменти Природи будуть створюють нові композиції. І вони завжди геніальні, поки ми, люди будемо лише обережно спостерігати…

 

Той, хто занурився хоч раз у ласкаві і дуже чисті хвилі Ягорлицької затоки обов’язково мріє повернутися сюди знову.