Стародавня доба

Перша людина (архантроп) з'явилася на території України приблизно 1 млн. років тому, за доби палеоліту. Архантропи, вірогідно, прийшли з західних регіонів Південної Азії та Балкан. Невдовзі з'явилися перші неандертальці (близько 135-150 тис. років тому), які були більш розвиненими в розумовому та фізичному аспекті та вже мали родинні стосунки. Наступними були кроманьйонці, перші представники "людей розумних", які з'явилися на нашій території приблизно 35 тис. років тому.

Протягом середнього палеоліту істотно зросла кількість населення, і прогодувати всіх виключно за допомогою мисливства вже не було можливим. Тому первісним людям прийшлося навчитися рибалити, збирати ягоди та рослини, а також приручати тварин. Протягом неоліту люди оволоділи навичками обробляння землі, вирощування худоби та вироблення цегляного посуду. Великого значення набули розбіжності у сферах виробництва між жителями різних регіонів України. В цей час активно розвивалися сільське господарство, полювання та рибальство, спостерігалися процеси економічного та культурного розвитку. Також протягом цього періоду сформувалася примітивна система суспільного устрою на базі матріархату.

В добу бронзи (4-3 тисячоліття до н.е.) зросла продуктивність праці та спостерігалися істотні зрушення в примітивному суспільстві, спричинені його стратифікацією за майновими ознаками та змінами в ідеології. Трипільська культура, яка швидко поширилася на значні території, досягла високого рівня розвитку.

Протягом першого тисячоліття до н.е. слов'яни відігравали провідну роль у розвитку цивілізації пращурів сучасних українців. Деякі інші етнічні групи також мали значний вплив на етногенез українців, наприклад, скіфи, балти, германські племена. На початку нової ери територія проживання слов'ян значно розширилася. В тогочасних хроніках вони згадуються як анти і склави. Вони мали спільну мову, схожі уклад життя, звичаї та переконання. Водночас це були різні племена, кожне з яких мало своїх керівників, військові загони та політику. Хоча після певного часу анти зникли з політичної карти Південної Європи, їхні традиції залишилися. Нащадки антів почали розселятися на великих просторах.

Інтенсивний розпад патріархальних традицій спостерігався в 7 та 8 століттях з розвитком східнослов'янського суспільства. Посилилася нерівність у розподілі власності в суспільстві, яка почала визначати формування соціальної ієрархії. Ці процеси особливо активізувалися на території Середнього Дніпра та навколишніх землях. Археологами було знайдено свідчення досить швидкого розвитку хліборобства, скотарства, ремесел та торгівлі. Невдовзі створюються політичні та економічні центри слов'янських племен, такі як Київ. Протягом 6-9 століть н.е. на території України проживало приблизно 14 союзів східнослов'янських племен. Пізніше вони стали основою для створення Русі. Наприкінці 9 століття на території проживання слов'янських племен склалися умови для формування ранніх феодальних держав. Сучасні Київ, Чернігів та Переяслав були центрами цієї території.