Історія
Протягом останніх століть Харківський регіон і Харків стали не лише традиційним центром Східноукраїнських земель, але і одним з найбільш розвинених промислових регіонів України і півдня Східної Європи. Проте історія краю бере свій початок у далекому минулому.
Колись в степах і лісостепах сучасної України жили скіфи і сармати, які займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом, а також племена унікальної салтовської культури, древні сліди якої були знайдені в селі Верхній Салтів (Вовчанський район Харківського регіону).
У Х – XII століттях на правому березі річки Вудь було розташовано старослов’янське місто Донець, яке неодноразово згадується в літописах, - один з форпостів Київської Русі в боротьбі з кочівниками.
У першій половині XII століття, під час татаро-монгольського набігу, територія краю була безжалісно спустошена і незабаром перетворилася на так зване «Дике поле», покрите лісами і степовими травами. Саме тут, між лісами і болотами проходив сумнозвісний Муравський шлях – дорога з Криму на Русь, по якому здійснювали розбійницькі набіги кримські і ногайські татари. Для захисту від них на початку XVII століття серед «Дикого поля» почали створюватися перші укріплені пункти — невеликі фортеці і остроги - Царе-Борисів (1600 р.), Чугуїв (1638 р.), Валяння (1646 р.).
Активне освоєння цих земель почалося в 30-і роки XVII століття, а масовий характер дістало під час визвольної війни українського народу в 1648—1654 роках. Тоді на великих територіях сучасного Сходу України в основному жили вихідці із Задніпров'я. Землі ці стали називатися Слобідською Україною, або Слобожанщиною, центром якої став Харків, заснований у 1654 році на злитті річок Харків і Лопань. Протягом 1656—1659 років, під керівництвом першого воєводи Воїна Селіфонтова, на місці сучасної центральної частини міста була побудована дерев'яна фортеця. Тому на першому гербі Харкова були змальовані золотою ниткою натягнутий лук із стрілою на зеленому полі.
Для захисту від татар в середині XVII століття створено Харківський, Ізюмський, Охтирський, Сумський і Острогожський слобідські козацькі полки. Харків швидко став військово-адміністративним, а пізніше — торгівельно-ремісничим і економічним центром всієї Слобожанщини.