Традиції

Традиції


Жителі Хмельниччини ліплять з глини і тіста, виробляють з полотна, соломи, лози і дерева іграшки, - за своїм образом і подібністю. І, так само, як Творець, вкладають в них свою душу, щоб іграшка ожила.

Хмельницька іграшка - унікальне явище традиційної народної культури українців. Вона є водночас предметом народної гри, засобом виховання та розвитку дитини, об’єктом творчості, реліктом автентичної культури, художнім витвором, національним сувеніром. На Хмельниччині іграшки виробляли не тільки з твердих і пластичних матеріалів, а також із лози, соломи, рогози, повісма, довгої трави. Для виготовлення саморобних іграшок використовували тканину, кольоровий папір, картон.

Мистецтво української іграшки відтворює особливості світогляду та характеру жителів Хмельниччини, формує у дітей естетичний смак, творчі здібності. Народна іграшка має не тільки екологічну, а й духовну чистоту. Зроблена з любов'ю, вона надає політ фантазії, навчає перших професійних навичок, розвиває духовний світ дитини та пробуджує у ній зацікавлення і прагнення до народного мистецтва.

Першими шанувальниками і користувачами „дорослих” витворів є діти. Вони найбільш схильні до щирого і безпосереднього сприйняття казкового єднання з природою. В їхніх душах естетичні особливості народного художнього мислення знаходить найщиріший відгук.

Мистецтво хмельницької іграшки відроджується нині і є чистим джерелом натхнення та творчості народних майстрів. Традиційною українською іграшкою захоплюються не лише діти – поряд із ритуальними та ігровими ляльками «народного зразку» з’являються ляльки колекційні та сувенірні, виготовлені народними майстрами та професійними художниками. Народна іграшка дає всім нам те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.