Історія
Цей край почали заселяти в епоху палеоліту. Про це свідчить більше ста залишків стоянок первісних людей, вік яких — від сорока до п'ятнадцяти тисяч років. Північна частина Буковини, яка складає територію сучасної області, в 10-12 ст. входила до складу Київської Русі, а в 12-13 ст. була частиною Галицько-Волинського князівства, яке з часом поневолила Золота Орда.
У 1345 р., коли угорські війська перемогли татар і вигнали їх з правобережжя Дністра, північна Буковина відійшла Угорщині, в середині 14 ст. - державі Молдова, а в 1514 р.- Туреччині.
На початку XVIII століття Підністров’я залучається до сфери інтересів Російської Імперії. Після російсько-турецької війни (1768-74 рр.) Буковина переходить до Австрії, у складі якої знаходиться до 1918 р.
Перша світова війна принесла населенню Буковини і суміжної Хотинщини незліченні жертви і руйнування. Після розпаду Австро-Угорської імперії з листопада 1918 р. була здійснена спроба приєднання до України. Проте скориставшись поразкою німецько — австрійського блоку у війні на початку жовтня 1918 р., Румунія зважилася на окупацію Буковини. В кінці 30 — х рр. Буковина, і перш за все її північна частина, увійшла до сфери геополітичних інтересів СРСР. У важкі часи іноземного панування, зокрема в умовах тотальної русифікації, українське населення краю зберігало свою мову, звичаї і традиції.