Бабусині казки

Палиця

Прийшов один дід в корчму і була у нього красива палиця. А в корчмі сиділи два чоловіки та і давай чіплятися, ні сіло, ні впало, до діда.

- Дивися, - говорять, - це нашого старшини палиця! А де це ти її узяв, дід? Вкрав, так? Признавайся! Дід мовчить, вже і злякався, хоча палиця і не крадена, а його власна. Коли прямо зараз входить старшина в корчму. Ті відразу ж до нього:

- А правда, що це ваша палиця? Чи не вкрав її дід у вас? Старшина глянув на палицю: та й красива ж! І захотілося йому ту палицю відняти.

- О, і справді це моя! Де це ти її узяв, дід? А дід вже схаменувся, запитує:

- Слухайте, пан старшина, то ваша палиця? Візьміть, як ваша! Старшина бере.

- Так, - говорить дід, - добре! У нашому селі злодії обкрали церкву і цю палицю там залишили, забули, а люди дали її мені, щоб я йшов в світ: хто говоритиме, що це його палиця, той церкву обкрав. Старшина тоді думає: „І що робити?” Не те що палицю віддав, а ще і заплатив дідові, щоб нікому не говорив.