Історія
Територія Полтави була заселена ще в епоху палеоліту. Поселення скіфів-землеробів знайдені на території Полтавського, Котелевського районів і в самій Полтаві. За часів Київської Русі територія області входила в Переяславське князівство. Тоді ж над річками побудовані для захисту від половців фортеці - «городи»: Хорол, Песочінь, Голтов, Лубно, Пирятин, Лтава, Лкомль та інші.
Після татаро-монгольської навали в 14 столітті Полтава попала під владу Литви, в кінці 16 століття — під владу Польщі. Тоді ж прокотилися селянсько-козацькі повстання проти поневолювачів під керівництвом Т. Трясило (1630 р.), І. Суліми (1635 р.), П.Павлюка і Д. Гуні (1637 р.) та ін.
Полтавчани брали участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Після його смерті гетьман І. Виговський прагнув звільнити Україну від московського правління і у 1658 році уклав з Польщею Гадячський договір.
Під час Північної війни (1700-21гг.) територія краю стала ареною військових дій між Швецією і Росією. У 1708 р. гетьман І. Мазепа зробив спробу за допомогою короля Швеції Карла XІІ звільнити Україну від Москви, але літом 1709 р. в битві під Полтавою обидва союзники потерпіли поразку. З того часу посилюється закріпачення українських селян. Царі роздаровують землі своїм фаворитам. В кінці 18 століття Полтава входить в Чернігівське наміснитцтво. У 1802 році утворена губернія. Після перевороту 1917 років активізується політичне і культурне життя.
Оголосивши війну незалежній Україні, більшовицькі війська в січні 1918 року захопили Полтаву і розвернули терор проти населення. У 1918–22 рр. в Зіньковському і Гадячському повітах спалахнули антибільшовицькі селянські повстання. Проти червоного терору виступав письменник В. Короленко, який жив у Полтаві. Багато населення вивезено під час насильницької колективізації і загинуло від голоду в 1932–33 рр. У 1991 році біля Лубен насипаний курган трауру в пам'ять його жертв.
Репресії 30-х років винищили кращі кращі інтелектуальні сили краю. Багато руйнувань довелися на час Другої світової війни. Також в 60-80-х рр. з карти області зникли сотні сіл і хуторів.