Релігія

У 1583 р., в гущавині дубового лісу далеко від людей, на гранітній скелі, що височіє над каньйоном річки, заснований Тригорський Спасо-Преображенський-Чудновський чоловічий православний монастир.

Навколишні села Тригір’я і Буки з'явилися через десятки років. За часів введення тотального католицизму на Житомирщині в XVIII ст. він був захоплений церквою уніатів і лише в 1839 р. повернений в лоно православ'я.

Це один з компактних і затишних монастирів, що збереглися в Україні. У його композицію входить невелика конічна Преображенськая церква (1854—1873 рр.), келій (1782 р.) і мальовнича навколишня природа. Від огорожі монастиря відкривається ефектно-романтичний вид на долину Тетерева, високі скелясті протилежні береги, покриті віковими соснами і молоденькими березами. Велика частина глибокого каньйону, пробитого річкою в гранітних породах, нині зайнята водосховищем, утвореним в 1970-х роках після споруди греблі в двох кілометрах від монастиря. Гладь водосховища скутого гранітними берегами, додала оточуючій природі нову мальовничість, зберігши за околицями Трігір’я славу кращого місця відпочинку для житомирців.