Бабусині казки

Заяче сало

Їхав господар з кучером Іваном в далеку дорогу. Вони їхали мовчки, але мовчанка набридла. Господар захотів поговорити. І тут вискочив заєць. Господар і почав свою розмову із зайця.

- Ось у мене в лісі водяться зайці, лише не такі, як цей маленький пострибав, а великі. Я з-за кордону привіз на розплід. Одного дня я зібрався на полювання, узяв з собою чоловік десять загоничів. Вони нагнали на мене зайців, а я їх лише - бах! і бах! Тоді я набив їх десятка три... А одного убив, та такого величезного, як баран розміром! Ну, а коли зідрав з нього шкуру, то було більш ніж півпуда сала. Ось які у мене зайці! Кучер слухав, слухав, а потім і говорить:

- Но-о-о, гніді, скоро вже той міст, що під брехунами ламається. Почув це господар і говорить:

- Чуєш, Іван, так от які зайці бувають! Правда, що у нього півпуда сала і не було, а так, фунтів з десять.

- Звичайно, заєць зайцем, - говорить Іван. Ну, їдуть далі, а господар знову до Івана:

- Ось що, Іван, а ми скоро вже будемо на тому мосту?

- Скоро вже, господар, - говорить Іван.

- Так от знаєш, Іван, - продовжує він, - напевно, що на тому зайцеві і десяти фунтів сала не було, - так фунтів три - чотири, не більше.

- А мені що, - говорить Іван, - хай буде так. Але проїхали небагато, господар повернувся на місці, та і знову:

- А скоро, Іван, вже той міст буде?

- Так, скоро, пан, ось-ось, лише в долину спустимося.

- Гм, - говорить господар, - а знаєш, Іван, на тому зайцеві і зовсім сала не було - сам знаєш, яке на зайцеві сало.

-Звичайно - говорить Іван, - заєць зайцем. Спустилися в долину, а господар і запитує:

- А де ж, Іван, той міст, що ти про нього говорив?

- А він - говорить Іван, - розтопився так само, як те заяче сало, що ви про нього говорили.

 

Обновлено