Географія

Герб Львівської області - на синьому полі золотий лев, що підіймається на скелю. Золотий лев на синьому полі став львівською емблемою ще в середньовіччі. Львівське ополчення піднімало прапори із зображенням лева, що підіймається на скелю, під час Грюнвальдськой битви (1410) у складі об'єднаних польсько-литовських сил. Такий же лев був гербом Російського воєводства (з центром в Львові) у складі Польщі.
З 2003 року Гербом області став історичний герб Львівської землі - на синьому полі золотий лев, що підіймається на скелю.

Область розташована на крайньому заході України. Межує: на півночі і північному сході — з Волинською і Рівненською областями, на заході і південному сході — з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні — із Закарпатською областю, на заході — з Польщею. Довжина області з півночі на південь складає 240 км, із заходу на схід — 210 км.

Львівська область утворена 4 грудня 1939 р. Її площа становить 21,8 тис. кв. км (3,6% від території України). Чисельність населення — 2728,6 тис. чоловік (5,4% населення України), у тому числі міське — 1658,5 тис. чоловік (60,8%), сільське — 1070,1 тис. чоловік (39,2%). Щільність населення — 125,2 осіб на кв. км.

Адміністративно область розділена на 20 районів, 43 міста, у тому числі 7 міст обласного підпорядкування (Львів, Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець, Червоноград), 34 селища міського типу і 1854 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Львів — був заснований у 1256 р. У даний час у місті проживають 790,1 тис. жителів.

Область знаходиться в межах Волинської і Подільської височин, вона перетинає три природні зони: лісову, лісостепову і зону висотної поясности Карпат. Серед корисних копалин області найбільше значення мають паливно-енергетичні ресурси. Це родовища газу, нафти, кам’яного вугілля, що знаходиться на території Львівсько-Волинського вугільного басейну на півночі області. Область має родовища пальних сланців, калійної солі, сірки, гіпсу, будівельних і вогнетривких глин, мергелю, вапняків.