Співак, поет, композитор і аранжувальник Олександр Пономарьов народився в місті Хмельницький.
У 1988 році після закінчення середньої школи Пономарьов поступив до Хмельницького музичного училища. Враховуючи те, що раніше музикою Олександр не займався, викладачі поставили йому умову - за перший рік навчання, він був зобов'язаний освоїти матеріал семирічної музичної школи. Впоравшись з поставленим завданням, Олександр Пономарьов у 1992 році закінчує училище і отримує професію диригента - хормейстера. У 1993 році Олександр поступає на вокальне відділення Львівської консерваторії. У цьому ж році в Донецьку він вперше виходить на професійну сцену, взявши участь у всеукраїнському фестивалі "Червона Рута". І відразу ж перша перемога - Пономарьов завойовує перше місце в номінації "Популярна музика". У 1994 році Олександр Пономарев взяв участь у міжнародному фестивалі-конкурсі молодих виконавців "Слов'янський базар" у Вітебську. Після першого туру ні в кого сумнівів щодо перемоги Пономарьова не виникало, а деякі члени жюрі вже встигли привітати його з перемогою... Але у вирішальний момент співака підвели голосові зв'язки і він не зміг повністю показати весь діапазон свого вокального таланту і зайняв лише друге місце. У 1995 році в Чернівцях Олександр Пономарьов без видимих зусиль стає володарем Гран-прі Міжнародного конкурсу молодих естрадних виконавців ім. Володимира Івасюка. Його популярність зростає, тому необхідність переїзду до Києва стає очевидною. Змінивши місце проживання, Олександр з Львівської консерваторії переводиться в столичну Національну музичну академію.
У 1996 році на Міжнародному фестивалі "Таврійські ігри" Олександр Пономарьов отримує винагороду Всеукраїнської премії в області музики і масових видовищ "Золота Жарптиця" в номінації "Співак року". У 1996 році на престижному міжнародному конкурсі молодих виконавців "Ялта-96" Олександр стає володарем Гран-прі. У 1997 році на фестивалі "Таврійські ігри" Олександр Пономарьов знову отримує перо "Золотої Жарптиці", ставши кращим в номінації "Співак року". В кінці 1997 року в рамках загальнонаціональної програми "Людина року" Олександра Пономарьова називають "Зіркою естради року". 21 грудня 1997 року в найпрестижнішому залі країни - столичному Палаці "Україна" - відбувся сольний концерт Олександра Пономарьова "Перша і остання любов". Він пройшов при повному аншлазі, що стало прецедентом в Україні.
Протягом 1997 року Пономарьов виступив з 134 концертами (82 з яких були сольними) у 33-х містах України. У 1998 році Президент України Л.Д. Кучма підписує Указ про привласнення Олександру Пономарьову звання Заслуженого артиста України. Таким чином, у той час, співак став наймолодшим Заслуженим артистом.
У лютому - березні 1998-го пройшов перший в музичній історії незалежної України "живий" всеукраїнський гастрольний тур Олександра Пономарьова по 25 містам України, під час якого відбулося 37 аншлагових концертів. 26 травня 1998 року Олександр створює продюсерський центр "З ранку до ночі". 16 грудня 1998 року в Палаці "Україна" на церемонії нагородження Всеукраїнської премії в області сучасної української музики і масових видовищ "Золота Жарптиця" Олександру Пономарьову третій раз підряд вручають перо "Золотої Жарптиці" як кращому співакові року.
У травні 1999 року один з кращих кліпмейкерів України Макс Паперник знімає третій відеокліп Олександра на пісню "Ніжними вустами". У липні 1999 року на фестивалі "Таврійські ігри" Олександр Пономарьов – претендент на здобуття премії "Золота Жарптиця" в номінаціях: "Співак року" і "Відеокліп" ("Ніжними вустами"). У листопаді 1999 року вийшов на екрани новий кліп Олександра Пономарьова "Ти моя". У грудні 1999 року Олександр Пономарьов стає єдиним українським артистом, відміченим чотири рази підряд премією "Золота Жарптиця": на думку музичних експертів, саме він є кращим співаком країни 1999-го року.