Пурим Пурим – свято на згадку про чудесне позбавлення євреїв, що жили в Персії в середині V ст. до н. е., від смертельної небезпеки. Перший міністр правлячого тоді царя Артаксеркса по імені Аман, уражений нешанобливим ставленням до нього деяких іудеїв, вирішив усіх їх знищити. Хитрістю він зумів отримати на це дозвіл царя. Але цариця Есфір (Естер), єврейка за походженням, дізнавшись про цей задум, зуміла його зірвати. Аман бул страчений, було знищено багато його спільників у різних містах Персії. Назва свята – від слова "пур" (аккад. пуру – жереб): Аман кинув жереб, щоб визначити день для задуманої ним акції геноциду. Цікаві доповнення про Хануку надійшли від пана Антона. Подаємо їх практично без змін. Однією з центральних фігур в історії, пов'язаною із виникненням свята Пурим був Мордехай: Саме він був вихователем "доньки дядька його" (на івриті бат додо, тобто двоюрідної сестри) Естер (Ест. 2:7-8) по смерті її батьків і навіть коли вона вже була царицею, естер була йому слухняна (Ест. 2:20). Саме він відмовився кланятись Аманові (Ест. 3:3-6). Він врятував царя від заколоту (Ест. 2:21-23), завдяки чому вдалося здобути прихильність царя. Саме Мордехай переконав Естер захистити свій народ (Ест. 4:13-14) Детальніше про ці події можна почитати в Біблії, книга Естер. День перед святом Пурим називається "Тааніт Естер", тобто піст Естер, на честь поста Естер разом усіма євреями столиці перед приходом Естер до Ахашвероша (Артаксеркса) (Есф. 4:15-17). На честь цариці Естер названа лікарня "Гадасса". Це еврейське ім'я цариці, на відміну від вавілонськогоо імені Естер (гадаса або гадас – миртовий кущ). Звичаї, пов'язані із святкуванням Пуріму: Усі діти носять карнавальні костюми – традиційними (і найбільш поширеними) персонажами є Артаксеркс, Естер а також костюми блазнів. Але зараз це можуть бути будь-які костюми. Хоч Бетмен, хоч зайчик. Діти грають з тріскачками, підлітки – з піротехнікою: вибухають хлопавки, петарди тощо. "Побиття Амана" – коли читається Сувій Естер, кожного разу, коли згадується Аман, усі присутні діти крутять тріскачки, волають і тупотять ногами. Дорослі посилають гостинці друзям та родичам. Чоловіки мусять пити так, щоб не відрізняти (тобто переплутати у тексті) благословення Мордехаєві від прокляття Аману. Традиційне частування – озней Гаман "вуха Амана", трикутне печиво з начинкою. Фестиваль на честь свята називається Пурімшпіль або аделаяда (від слів арамейською мовою ад де-ла яда, тобто до того, що не знав (був неспроможний відрізнити), див. п. 5). У 2006-му році Пурим святкується 14-15 березня, а у 2007-му – 4-5 березня.   Коментарі З пошти сайту від 16 листопада 2007 р. Однією з центральних фігур в історії, пов'язаною із виникненням свята Пурім був Мордехай: 1) Саме він був вихователем "доньки дядька його" (на івриті бат додо, тобто двоюрідної сестри) Естер (Есф. 2:7-8) по смерті її батьків і навіть коли вона вже була царицею, естер була йому слухняна (Есф. 2:20). 2) Саме він відмовився кланятись Аманові (Есф. 3:3-6) 3) Він врятував царя від заколоту (Есф. 2:21-23), завдяки чому вдалося здобути прихильність царя. 4) Саме Мордехай переконав Естер захистити свій народ (Есф. 4:13-14) День перед святом Пурім називається "Тааніт Естер", тобто піст Естер, на честь поста Естер разом усіма євреями столиці перед приходом Естер до Ахашвероша (Артаксеркса) (Есф. 4:15-17) До речі, лікарня "Гадасса" називається на честь цариці Естер (це її єврейське ім'я, на відміну від вавілонськогоо імені Естер. Hадаса, або hадас - це миртовий кущ) Антон Наша відповідь Ще одне грунтовне доповнення до нашого сайту від п. Антона (перше – на сторінці про Хануку). Дуже вдячні.

Песах ПЕСАХ, єврейська Пасха, свято, що згадується в єврейській Біблії (християнському Старому Завіті), встановлений у пам'ять виходу ізраїльтян з Єгипту. Відзначається сім днів в Ізраїлі і вісім днів у діаспорі, початок його – у переддень 15 числа єврейського місяця нісан (припадає на березень-квітень). Перші й останні два дні (в Ізраїлі перший і останній день) – повністю святкові, а в проміжні дні дозволяється працювати. У реформістському іудаїзмі Песах дотримується також протягом семи днів, перший і останній день – повні свята. Протягом усього свята їдять мацу, що символізує опрісноки, що їли ізраїльтяни в пустелі, покинувши Єгипет (Исх 12:39). Вживання закваски і навіть збереження її в будинку строго заборонено протягом усього великоднього тижня. Важливою частиною свята є «седер», ритуальна трапеза, проведена в перші два вечори Песаха (в Ізраїлі й у реформістів тільки в перший вечір). Під час седера читається Великодня Агада, книга, що містить розповідь про вихід з Єгипту з коментарем і літургічним оформленням, а також відбуваються символічні обряди. Основні елементи седера – великодня трапеза і виклад великоднього переказу – мають біблійні корені, але матеріал Агади й особливий ритуал седера більшою мірою походять від Талмуда, а ряд піснеспівів Пасхальної Агади – більш пізнього, середньовічного походження. Пронизаний символікою звільнення, Песах став асоціюватися з месіанськими сподіваннями. У біблійні часи святкування Песаха супроводжувалося паломництвом у Храм, жертвопринесенням і бенкетом із поїданням великоднього агнця. Думають, що в Песасі злилися воєдино два древніх свята – скотарів і хліборобів; у біблійний період воно стало асоціюватися зі звільненням з єгипетського рабства. У 2006-му році Песах святкується 13-20 квітня. У 2007-му році Песах святкується 3-10 квітня.

Пурим Пурим – свято на згадку про чудесне позбавлення євреїв, що жили в Персії в середині V ст. до н. е., від смертельної небезпеки. Перший міністр правлячого тоді царя Артаксеркса по імені Аман, уражений нешанобливим ставленням до нього деяких іудеїв, вирішив усіх їх знищити. Хитрістю він зумів отримати на це дозвіл царя. Але цариця Есфір (Естер), єврейка за походженням, дізнавшись про цей задум, зуміла його зірвати. Аман бул страчений, було знищено багато його спільників у різних містах Персії. Назва свята – від слова "пур" (аккад. пуру – жереб): Аман кинув жереб, щоб визначити день для задуманої ним акції геноциду. Цікаві доповнення про Хануку надійшли від пана Антона. Подаємо їх практично без змін. Однією з центральних фігур в історії, пов'язаною із виникненням свята Пурим був Мордехай: Саме він був вихователем "доньки дядька його" (на івриті бат додо, тобто двоюрідної сестри) Естер (Ест. 2:7-8) по смерті її батьків і навіть коли вона вже була царицею, естер була йому слухняна (Ест. 2:20). Саме він відмовився кланятись Аманові (Ест. 3:3-6). Він врятував царя від заколоту (Ест. 2:21-23), завдяки чому вдалося здобути прихильність царя. Саме Мордехай переконав Естер захистити свій народ (Ест. 4:13-14) Детальніше про ці події можна почитати в Біблії, книга Естер. День перед святом Пурим називається "Тааніт Естер", тобто піст Естер, на честь поста Естер разом усіма євреями столиці перед приходом Естер до Ахашвероша (Артаксеркса) (Есф. 4:15-17). На честь цариці Естер названа лікарня "Гадасса". Це еврейське ім'я цариці, на відміну від вавілонськогоо імені Естер (гадаса або гадас – миртовий кущ). Звичаї, пов'язані із святкуванням Пуріму: Усі діти носять карнавальні костюми – традиційними (і найбільш поширеними) персонажами є Артаксеркс, Естер а також костюми блазнів. Але зараз це можуть бути будь-які костюми. Хоч Бетмен, хоч зайчик. Діти грають з тріскачками, підлітки – з піротехнікою: вибухають хлопавки, петарди тощо. "Побиття Амана" – коли читається Сувій Естер, кожного разу, коли згадується Аман, усі присутні діти крутять тріскачки, волають і тупотять ногами. Дорослі посилають гостинці друзям та родичам. Чоловіки мусять пити так, щоб не відрізняти (тобто переплутати у тексті) благословення Мордехаєві від прокляття Аману. Традиційне частування – озней Гаман "вуха Амана", трикутне печиво з начинкою. Фестиваль на честь свята називається Пурімшпіль або аделаяда (від слів арамейською мовою ад де-ла яда, тобто до того, що не знав (був неспроможний відрізнити), див. п. 5). У 2006-му році Пурим святкується 14-15 березня, а у 2007-му – 4-5 березня.   Коментарі З пошти сайту від 16 листопада 2007 р. Однією з центральних фігур в історії, пов'язаною із виникненням свята Пурім був Мордехай: 1) Саме він був вихователем "доньки дядька його" (на івриті бат додо, тобто двоюрідної сестри) Естер (Есф. 2:7-8) по смерті її батьків і навіть коли вона вже була царицею, естер була йому слухняна (Есф. 2:20). 2) Саме він відмовився кланятись Аманові (Есф. 3:3-6) 3) Він врятував царя від заколоту (Есф. 2:21-23), завдяки чому вдалося здобути прихильність царя. 4) Саме Мордехай переконав Естер захистити свій народ (Есф. 4:13-14) День перед святом Пурім називається "Тааніт Естер", тобто піст Естер, на честь поста Естер разом усіма євреями столиці перед приходом Естер до Ахашвероша (Артаксеркса) (Есф. 4:15-17) До речі, лікарня "Гадасса" називається на честь цариці Естер (це її єврейське ім'я, на відміну від вавілонськогоо імені Естер. Hадаса, або hадас - це миртовий кущ) Антон Наша відповідь Ще одне грунтовне доповнення до нашого сайту від п. Антона (перше – на сторінці про Хануку). Дуже вдячні.

Сімхат Тора Єврейське свято, пов'язане із закінченням річного читання Тори; відбувається наступного дня після свята Cуккот, тобто його можна вважати восьмим днем свята Суккот. У країнах розсіяння, де святкові дні подвоюються, Сімхат Тора припадає на дев'ятий день Суккот. Під час радісної процесії, що відбувається у день Сімхат Тора, чоловіки сім разів обносять навколо синагоги сувої Тори. Суть свята полягає в тому, що у цей день завершується читання Тори, прочитується остання тижнева глава книги Дварим "І ось благословіння" і починається нове річне коло читання Тори, знову з початку. У 2006-му році Сімхат Тора святкується 15 жовтня.

Ханука ХАНУКА (свято вогнів; назва походить від древньоєврейського оновлення, освячення), єврейське 8-денне свято радості, яке відзначається взимку на згадку про відновлення богослужіння в Єрусалимському храмі, коли ця святиня була очищена від статуй давньогрецьких божеств після перемоги Юди Маккавея над Селевкідами 166 р. до н.е.; святкування встановлене самим Юдою Маккавеєм. Зберігся переказ про те, що у храмі була знайдена посудина зі священним єлеєм для запалювання восьмиствольного підсвічника (менора). В кажен із восьми днів Хануки у спеціальній ханукальній лампі запалюють чергову свічку. Євреї співають релігійні гімни, влаштовують веселі застілля, обмінюються подарунками. Зауваження. На якомусь іудейському сайті слово "Ханука" подавалось з наголосом на перший склад, а "Словник-довідник з релігієзнавства" В.М.Шевченка подає його з наголосом на другий. Цікаві доповнення про Хануку надійшли від пана Антона. Подаємо їх практично без змін. У храмовому підсвічнику було не вісім стволів, а сім. Посудини з олією мусило вистачити на один день, але її вистачило на вісім днів, доки святили нову олію. Підсвічник, який запалюється на честь свята Ханука називається – за назвою свята – ханукія. В ньому дев'ять свічок – вісім священних та одна звичайна (шамаш, тобто служка), якою запалюють священні. За сучасними правилами вимови у слові Ханука наголос ствиться на на третій склад. Традиційна дитяча гра у дні Хануки – з чотирикутною дзиґою (савівон), на боках якої вибиті букви, яки означають "Велике диво було тут" (за межами Ізраїлю – було там). Для ігор та придбання солодощів батьки дають дітям невеликі гроші, які називаються дмей Ханука або Хануке ґелт (тобто ханукальні гроші). Традиційне частування – латки, млинці, пончики і т.д. смажені на олії. У 2006-му році Ханука святкується з 15 по 23 грудня, а у 2007-му – з 5 по 13 грудня.   Коментарі З пошти сайту від 16 листопада 2007 р. 1)У храмовому підсвічнику було не вісім стволів, а сім. Посудини з олією мусило вистачити на один день, але її вистачило на вісім днів, доки святили нову олію. Підсвічник, який запалюється на честь свята Ханука називається - за назвою свята - ханукія. В ньому дев'ять свічок - вісім священних та одна звичайна (шамаш, тобто служка), якою запалюють священні. 2)За сучасними правилами вимови у слові Ханука наголос ствиться на на третій склад. 3) Традиційна дитяча гра у дні Хануки - з чотирикутною дзиг'ою (савівон), на боках якої вибиті букви, яки означають "Велике диво було тут" (за межами Ізраїлю - було там). Для ігор та придбання солодощів батьки дають дітям невеликі грощі, які називаються дмей Ханука або Хануке г'елт (тобто ханукальні гроші). Традиційне частування - латки, млинці, пончики і т.д. смажені на олії. Антон Наша відповідь Вперше на нашому сайті коментар по інформативності перевершив саму сторінку. :) Це приємно. Щиро вдячні пану Антону за таку увагу до нашого сайту. Див. також коментар п. Антона на сторінці про Пурим.

Шавуот (день дарування Тори) Шавуот – другий із трьох свят шалош регалім (пов'язаних з паломництвом, аліят арегель, у Бейт Амікдаш – Єрусалимський Храм). Шавуот припадає на шостий день єврейського місяця Сиван, його святкують один день в Ізраїлі і два – у Діаспорі, країнах єврейського розсіяння. 5 значень свята Шавуот: Хаг ха-шавуот – Свято тижнів Слово шавуот буквально означає "тижня". З другого дня свята Песах і до початку свята Шавуот відраховують сім тижнів. П'ятидесятий день – це шосте сивана, свято Шавуот. Інше пояснення цього слова пов'язане зі швуа – "клятва". У цьому випадку, назву свята пов'язують із клятвою, що дав єврейський народ, коли приймав Тору: наасе венішма – "зробимо і почуємо", і клятвою Бога Своєму народові про те, що Він ніколи не замінить його ніяким іншим народом. Хаг ха-бікурім – Свято перших плодів У цей день починається період особливих приношень Всевишньому – перших плодів семи видів, якими славиться Ерец Ісраель, шиват амінім: винограду, інжиру, олив, фініків, гранатів, пшениці і ячменя. Коли був Храм, з усіх боків у Єрусалим йшли барвисті процесії, що несли повні кошики плодів. Навіть цар, як і всі, ніс на плечі свій кошик у Бейт Амікдаш. Там кожен єврей простягав свої плоди коену. Вони разом піднімали кошик, вимовляючи "Декларацію Бікурім", що стисло викладає всю єврейську історію від праотців до входу в Ерец Ісраель, дану євреям Богом. Так радість збору врожаю поєднується з радістю прийняття Тори. Сьогодні в діаспорі багато громад у пам'ять про це приносять кошики з фруктами в синагогу і передають ці плоди на потреби благодійності. Хаг акацир – Свято жнив Тут йдеться про сезон жнив ПШЕНИЦІ. Пшениця дає останній із врожаїв зернових, що збираються протягом року. Це свято нагадує ПРИНОШЕННЯ НОВИХ ДАРУНКІВ штей алехем, що приносили в Бейт Амікдаш. Це приношення складалося з двох хлібів, спечених із щойно зібраної пшениці. ОМЕР (букв. "сніп", міра зерна) ЯЧМЕНЯ відзначав початок жнив ячменя; а два хліби (заключний етап готування їжі з пшениці) відзначали завершення цих жнив і початок жнив пшениці. Два хліби символізують подвійну природу Тори: Усну і Письмову Тору, що одночасно були дані в Шавуот. Зман матан Торатейну – Час дарування Тори Тора стверджує, що в цей день Бог відкрив Себе всьому Ізраїлю і дав нам основні ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ. Ізраїль прийняв тоді не тільки Десять Заповідей, але і всі закони Тори, усі традиції і пояснення. Усе це було дано Моше (Мойсею) протягом ста двадцяти днів його перебування на горі Синай, що складалися з трьох періодів по сорок днів і ночей (для одержання Перших Скрижалей, що були розбиті, для молитви про прощення народу і для одержання Других Скрижалей). Письмова Тора (Пятикнижжя Мойсея) було записано Моше протягом його життя під диктовку Всевишнього. А Усний Закон був записаний у більш пізній період мудрецями у виді Мішни і Гемари. Тора була дана шостого сивана, але її прийняття являє собою процес, що продовжується всі дні року. "Щодня ти повинен читати слова цієї Тори, начебто вони нові" – начебто ти прийняв її тільки сьогодні. У першу ніч Шавуот багато хто, за звичаєм, не спить, вивчаючи всю ніч Тору. Сфірат а-омер Останній день відліку Омера завжди припадає на попередню ніч перед початком свята, тому що сказано в розділі Брейшит вайеі ерев вайеі бокер – "І був вечір, і був ранок", тобто день починається з вечора. От чому омер вважають вечором – оскільки вечір – початок дня. Ацерет – Свято урочистої зустрічі Слово Ацерет може означати "урочистий" чи "завершення". "Урочистим" називають Шавуот у Талмуді, при цьому мається на увазі зустріч людей, що зібралися, щоб урочисто відзначити важливу подію – Дарування Тори. А якщо розуміти Ацерет як "завершення", то із самої назви стає зрозуміло, що Шавуот – завершення Песаха. Рахунок днів Омера зв'язує два цих свята воєдино: Шавуот – завершення, або Ацерет, Песаха. У 2006-му році Шавуот святкується 2-3 червня, у 2007-му – 23-24 травня.