Тальне

Тальне

На околицях міста відомо кілька давніх поселень доби енеоліту (ІІІ тис. до н.е.), бронзи (ХІІ—ХІ ст. до н.е.), черняхівської культури (ІІ—V ст. н.е.), 16 курганів. Але найбільш відомими і дослідженими є поселення всесвітньовідомої трипільської культури.

Назва міста походить від татарського «тел», що означає «верба», «лоза». Перші згадки про Тальне належать до XVII ст. Місто виникло на перехресті численних шляхів, що йшли із Сміли, Черкас, Канева, Богуслава на південний захід — до Умані, Бара, Брацлава, Хотина.

В 1609 р. повновладним господарем Тального стає магнат В.О. Калиновський. Під час національно-визвольної війни 1648—1654 років тальнівці взялися за зброю. Козаки містечка входили до Романівської сотні Уманського полку. За Андрусівським перемир’ям 1667 року місто залишилося під владою шляхетської Польщі, переходило від одного володаря до іншого, а з 1725 року належало магнату Ф.Потоцькому. У XVIII ст. козаки Тального брали активну участь у боротьбі гайдамацьких загонів. Після возз’єднання Правобережної й Лівобережної України в складі Російської імперії м. Тальне ввійшло до Уманського повіту Київської губернії, залишаючись власністю Потоцьких.

У 1823 р. місто перейшло до графів Наришкіних, а 1854 р. — до графа П. Шувалова, потім — до Лопухіних. Всі сім’ї знаходилися в Петро Іванович Шувалов родинних відносинах між собою. Тоді в місті діяли паперова фабрика, цукровий завод, цегельня, пивоварний завод, 2 водяних млини, кінний завод, 11 кузень, невелика лікарня, аптека, парафіяльна школа, трохи пізніше — двокласне міністерське початкове училище. Значний процент населення Тального становили дрібні ремісники — кустарі: кравці, шевці, муляри, маляри та інші.

Від ХІХ століття в Тальному зберігся чудовий лісопарк — пам’ятка природи державного значення. Він розташований на території 400 га, був закладений в 1870-х роках кріпосними селянами графа Шувалова. Тож в парку можна зустріти столітні дуби, ялини та інші дерева. Пізніше тут були насаджені граби, клени, вільха, ліщина, берези, сосна Веймутова, сосна жовта, всього близько 40 порід дерев. Небагаточисельний, але різноманітний тваринний світ лісопарку. Тут живуть білка, борсук, косуля, дика свиня. Серед птахів переважають перепілка, куріпка сіра, іволга, сорокопуд, дятел строкатий, лелека білий.

Граф Шувалов залишив по собі ще одну згадку — Мисливський будинок — архітектурну пам’ятку ХІХ ст., яка вражає своєю оригінальністю.Розташований на невеликому підвищені, він оточений лісопарком. Спершу палац був дерев’яний, але коли він повністю згорів наприкінці ХІХ ст., а разом з ним відома картинна галерея та колекція зброї, було вирішено почати будівництво кам’яного замку. Початок будівництва замку відноситься до 1896 року. Для цього було запрошено відомого на Україні архітектора Клевенсона із Данії, який здійснював головне керівництво будівельними роботами. Відомо ім’я ще одного керівника будівництва палацу — Ахраб родом із Одеси.
Слід зазначити, що основна маса робітників була також із Одеси.Закінчено будівництво в 1903 р., але за час будівництва чоловіча лінія родини Шувалових вимерла. Самого графа П. Шувалова поховали на території щебеневого заводу м. Тальне. В Тальному похована і Софія Потоцька. Закінчила будівництво палацу княгиня Ольга Долгорукова, яка мешкала тут до 1920 р.

Пізніше тут знаходилися народний дім (1920 р.), учительська семінарія (1920—1923 роки), притулок для сиріт (1923—1927 роки), сільськогосподарські навчальні заклади (1927—1989 роки).

В 1986 році на першому поверсі замку відкрито музей історії хліборобства, сьогодні йде його реєкспозиція в іншому приміщенні. Неподалік від замку розташована «Скеля кохання», про яку вам розкажуть багато різноманітних легенд. В місті ви побачите також погруддя Ф.І. Дубковецького — голови відомого на Черкащині колгоспу «Здобуток Жовтня», двічі Героя Соціалістичної праці.Вам обов’язково розкажуть про уродженця Тального доктора історичних наук М.М. Ткаченка (1832—1965), автора відомих праць «Уманщина в XVI—XVII ст.», «Шевченківські місця на Україні» та ін.