Сімферополь

Велике місто (339,6 тис. жителів), центр Автономної Республіки Крим і району, розташований на берегах ріки Салгір, коло північного підніжжя Кримських гір.

У східній частині міста, на березі малого Салгіра у шіснадцятиметровій печері-гроті Чокурча в 1927 р. розкопана стоянка епохи палеоліту. Це одна із самих давніх стоянок людини в Криму, де були знайдені погано оброблені знаряддя праці, велика кількість скелетів мамонтів, печерних ведмедів, велетенського оленя, печерної гієни.

У III ст. до н. е. на невеликому плато в південно-східній частині Сімферополя скіфи заснували свою столицю, яку греки назвали Неаполь Скіфський. На початку XVI ст. тут виникає татарське поселення Ак-Мечеть (Біла Мечеть), яке з часом стане важливим пунктом Кримського ханства.

Після приєднання Криму до Россійської імперії Г. Потьомкін запропонував створити новий адміністративний центр півострову на березі ріки Салгір, поряд з Ак-Мечеттю. А в 1784 р. імператриця Єкатерина II видала указ про заснування Сімферополя («корисне місто» - у вільному перекладі з грецької). Найдавніша споруда Сімферополя – мечеть Кебір-Джамі (1508 р.) залишилась місту у спадок від Ак-Мечеті, а на пам’ять про XVIII ст. збереглися грецькі торгові ряди, господарські будівлі та деякі житлові будинки. У місті можна зустріти багато громадських закладів та розкішних приватних будинків XIX ст. В цей період були створені і засновані храми міста: собор Петра і Павла, церква Костянтина і Олени та ін.

Обновлено