Бабусині казки

Лисяче серце

Ходила лисиця по берегу над водою, як побачить маленьку рибку, яка підпливає до берега на сонці погрітися, то швиденько хапає її і їсть. Побачили це великі риби, і стало їм ніяково, що в їх господарство втручається якась волохата примара. Поплили вони до свого короля за порадою, що їм робити. Король вислухав їх і говорить:

- Приведіть її сюди, на глибину Дністра. Тут ми затягнемо її у воду, розпоремо, виймемо серце, з'їмо і будемо такі мудрі, як лисиця. Поплили риби виконувати наказ короля. Дві рибки підібралися до берега, зупинилися біля лисиці і говорять:

- Просимо вас, не могли б ви поплисти з нами? Наш король вас запрошує.

- Чом би і ні? Якщо потрібно, то потрібно. Сіла лисиця на риб:

- А ви не знаєте, чого саме королеві від мене потрібно?

- А знаємо. Він говорив, що потрібно ваше серце вийняти і з'їсти, і тоді будемо такі ж мудрі як ви.

- Е, якщо так, то повертайте,  тому що я залишила серце в будинку. Але я побіжу і через хвилину принесу сюди. Повернулись риби, стрибнула лисиця на берег і говорить:

- Які ж ви дурні! То хіба є такі, хто ходить без серця? Риби зрозуміли, що лисиця їх обдурила, але змирилися, тому як робити вже нічого.